Мюнхен – місто передових технологій, постійного розвитку та комфортних умов для життя людей. У місті вдало поєднуються сучасні досягнення та екологічність. І такий принцип спостерігається практично в усіх галузях. Ми розповімо детальніше про виникнення та розвиток одного з найпопулярніших тутешніх видів транспорту – Мюнхенської залізниці. Більше цікавого на munichfuture.eu.
Поява залізниці в місті
Відкриття першої міської залізниці в Мюнхені було долучено до «Літніх Олімпійських ігор», що проходили в місті 1972 року. Тоді гостро була необхідна гарно обладнана та зручна сучасна транспортна система. Так воно й сталося. Проєкт передбачав об’єднання приміських залізничних ліній, які згодом були електрифіковані та з’єднані тунелем. Таким чином стали можливі комфортні способи пересування по всьому місту для місцевих жителів і великої кількості туристів. Такий транспорт міг запропонувати користувачам можливість швидкого пересування без дорожніх «заторів», що забезпечило йому високий попит. Залізниця стрімко розвивалася та поліпшувалася.
Управління та організація роботи
![](https://munichfuture.eu/wp-content/uploads/sites/67/2024/01/8jcbif4rixgtehkgjms1vlnupidg6jnq-e2ny8qrljwpajazhuctv-qlcjberbzeiba3cg4s0zh0kv-oupn72lihqvd12mgtcr3eil_qtlftxukqhgvqyij8ody1wl1gbbo38kg3fqailoecid3t6q.jpg)
Мережею управляє компанія «S-Bahn München». Вона ж є дочірньою компанією «DB Regio Bayern». У розпорядженні системи є сім західних “гілок”, що об’єднані з п’ятьма східними. Нумерація їх та деякі операційні показники змінювалися в процесі розвитку та розширення загальної мережі. Наприклад, перші подібні зміни здійснилися в червні 1991 року. Тоді «гілка», що курсувала до Еберсберга, змінила своє найменування з «S4» на «S5». Змінювалися маршрути, об’єднувалися деякі «гілки» – все для того, щоб оптимізувати якість та швидкість переміщень.
Для такої зручності встановлено також досить короткий інтервал у роботі залізниці – один поїзд йде кожні 20 хвилин. У найактивніші години на деяких напрямках курсують додаткові поїзди та інтервал стає ще коротшим. Спостерігається також протилежна «картина» – у найспокійніші години на певних «гілках» кількість поїздів скорочується. Це дає можливість економити кошти без шкоди для зручності та якості.
А гілка «S8», що проходить до аеропорту, працює цілодобово. Такі прагнення постійно відповідати актуальним потребам населення і роблять залізницю найбільш популярним видом транспорту.
Головний вокзал Мюнхена
![](https://munichfuture.eu/wp-content/uploads/sites/67/2024/01/eambga0xvvxoxjvbdidvx9m3ettfybkwzop57f_x0z-hz48zarwhs6rwxhyladgiikvtzncj2sgkjj5-i9b800ro_eglkylx8qokqx8spr5hzjlq4utb_ef2oma4ornycex7kxvd_bbxfxkcl95trg.jpg)
Будівля основного вокзалу вважається не тільки функціональною будовою, а й відомою пам’яткою міста. Вокзал вважається найбільшим у всій Німеччині за кількістю шляхів. Загальна площа його – 760 тисяч метрів квадратних. Саму будівлю сміливо можна назвати історичною. Її було споруджено 1839 року. А проєкт розробляв іменитий архітектор Фрідріх Бюрклайн. До речі, саме йому належать також проєкти «Головного монетного двору» та будівлі «Уряду Верхньої Баварії» в Мюнхені.
Вокзал включає 32 наземні та 2 підземні колії. Потік відвідувань становить приблизно 350 тисяч пасажирів на день.
Залізничний транспорт вкрай затребуваний у Мюнхені та в усій Німеччині. Адже саме на німецьких землях розташовується найбільша в Центральній Європі залізнична мережа. Це можна пояснити фінансовою доступністю, швидкістю пересування, зручним форматом та можливістю доїхати в усі райони.
А постійний розвиток цього транспорту тільки посилює попит на нього. Цей вибір «грає» на користь не лише міській економіці, але й екології. Адже саме залізничний транспорт вважається найбільш щадним стосовно стану навколишнього середовища. Тому переміщення на поїзді – це вдалий та усвідомлений вибір. А зручна система придбання проїзних квитків і розміщення детальних онлайн-табло роблять даний транспорт ще привабливішим.