Вівторок, 28 Травня, 2024

Кінний трамвай у Мюнхені

Трамвай – один з найпоширеніших видів громадського транспорту в Мюнхені. У столиці Баварії цей тип пересування розвивався і вдосконалювався протягом багатьох років. У нашому матеріалі розповімо докладніше про попередника сучасних трамваїв – кінний трамвай. Більше цікавого на munichfuture.eu.

Поява регулярних кінних перевезень

Період закінчення «наполеонівських» битв ознаменувався економічним «підйомом» для західної Європи. У багатьох великих містах спостерігалося стрімке зростання народжуваності, а також активне переселення сільських жителів. Внаслідок цього населення європейських міст збільшилося в рази. Наприклад, 1860 року кількість жителів Мюнхена досягла 150 тисяч осіб. Тоді гостро постало питання про організацію громадського транспорту, що зможе задовольнити потребу в комфортному переміщенні такої великої кількості людей. Завдання вирішилося досить швидко. Уже в червні 1861 року почали працювати перші пасажирські кінні перевезення, що курсували за затвердженими маршрутами.

Керувала процесом перевезень приватна компанія Майкла Цехмейстера. У володінні компанії було кілька возів із кіньми, що їздили від центрального вокзалу до Церкви Богоматері-заступниці. Місцеві мешканці в такий спосіб отримали змогу дістатися до необхідних локацій швидко та за доступну ціну. Саме через низьку вартість транспорт отримав особливу «народну» назву – городяни іменували його «копійчаним вагоном».

Але постійне зростання населення вимагало все більшої кількості посадкових місць у громадському транспорті. Кінні вози у своєму первісному вигляді більше не могли задовольнити всі потреби.

Поява кінного трамвая

1882 року «копійчані вагони», що управлялися Цехмейстером, «здали кермо влади». У місті на регулярній основі стали діяти виключно кінні трамваї. 

Передували цій події довгі переговори в столиці Баварії з приводу будівництва рейкової дороги. Отримати дозвіл у міської адміністрації та поліції виявилося вкрай важкою справою. Лише 1876 року бельгійському діячеві Едуарду Отлету вдалося узгодити та затвердити свій проєкт. Того ж року на рейки став перший подібний трамвай. Але йому знадобилося кілька років для того, щоб «зміцнити свої позиції» та «витіснити» вози.

Надалі трамваї перейшли з володіння приватними особами в управління державою. Відповідальний відділ іменувався «Мюнхенський трамвай». 

Кінно-рейкова дорога стрімко розширювалася та об’єднувала все більше районів міста. У 1885 році було вже 7 «ліній». До речі, числової нумерації на той час ще не було, а «лінії» позначалися різними кольорами.

Кількість одиниць транспорту також ставала дедалі більшою. У 1894 році в розпорядженні «Мюнхенського трамвая» вже перебувало понад 750 коней. Копитні трудилися на цьому терені аж до 1900 року. Тільки тоді транспорт перейшов на електричну тягу.

Кінний транспорт для людей

Подібний вид громадського транспорту був невід’ємною частиною життя городян свого часу. Низька ціна, великий маршрут, висока місткість пояснюють популярність цього виду пересування. Керував транспортом кучер. На цю посаду приймали виключно чоловіків, адже робота була фізично важкою. Також працював на маршруті кондуктор. Весь процес поїздки дуже нагадував те, що відбувається в сучасному трамваї.

У 1800-1900 роках цей транспорт був украй поширений у багатьох країнах. Протяжність усієї кінної залізниці Німеччини становила 1286 кілометрів. «Обігнала» її за цими показниками тільки Америка.

Громадський транспорт необхідний для забезпечення комфортного і доступного переміщення населення містом. Кінний трамвай у Мюнхені точно «справився» з цим завданням. Він став справжнім «проривом» свого часу.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.