Мюнхенським трамваєм (Straßenbahn München) керує муніципальна компанія Münchner Verkehrsgesellschaft (MVG). Крім того, у її підпорядкуванні міські автобуси, метро й швидкісна залізниця. Спочатку трамваї працювали на кінній тязі, а потім – поступово електрифікувалися. З історичних причин використовуються різні моделі трамваїв. Докладніше про міську трамвайну мережу та її історію читайте далі на munichfuture.
Кінні екіпажі
У червні 1869 року найманий кучер Міхаель Цехмейстер заснував мережу омнібусів (багатомісних візків на кінній тязі). Мережа складалася з 5 ліній. Після того як кінні трамваї вже були встановлені в багатьох інших містах, у 1869 році консорціум з Магдебурга створив план будівництва трьох ліній кінного трамвая в Мюнхені, однак проєкт не реалізували через нестачу фінансування.
У 1873 році магістрат Мюнхена схвалив будівництво кінного трамвая, проте департамент поліції заборонив прокладати колії в центрі міста. У березні 1876 року поліція нарешті дала дозвіл на будівництво. У тому ж році містом рушили перші кінні трамваї, які відправлялися з площі Штахус. Для роботи цього транспорту було придбано 48 коней.
У 1885 році діяло вже 7 трамвайних ліній, які позначалися різнокольоровими лінійними знаками. Певний час магістрат вважав, що трамвай зіпсує міський пейзаж, тому лінії в межах старого міста, зокрема від площі Карлсплац через Марієнплац до Ізарських воріт, вдалося відкрити тільки в 1888 році. Через два роки також відкрили кільцеву лінію від і до привокзальної площі.
У 1892 році в місті налічувалося 9 ліній. Стаціонарних зупинок не було, кінні трамваї зупинялися, коли пасажир на вулиці подавав візнику сигнал рукою. У 1894 році мюнхенський трамвай мав 758 коней – найбільша кількість за його історію! Кінний трамвай перестав курсувати в 1900 році.
Паровий трамвай
У червні 1883 року в місті з’явився паровий трамвай, що курсував від головного залізничного вокзалу до Німфенбурга. Максимальна його швидкість становила 8 км/год, а з 1886 року – 12 км/год і 16 км/год на деяких ділянках.
Екскурсійна лінія кожну неділю була дуже перевантажена. Крім того, проблеми створював гучний звук від парових локомотивів. Цей шум лякав коней, що неодноразово призводило до зіткнення кінного й парового трамваїв. У 1890 році парові локомотиви перенесли на нежваві вулиці. Після будівництва залізниці в долині річки Ізар потреба в цьому виді транспорту зникла. У липні 1900 року паровий трамвай зняли з експлуатації.
Поява електротранспорту
Електричні трамваї з’явилися в 1895 році, після тривалих перемовин із владою, домовласниками та землевласниками. Лінія від вулиці Färbergraben до станції Isartalbahnhof була першою електрифікованою трасою.
Цікаво, що засновником першої у світі електрифікованої трамвайної системи є український вчений – полтавчанин Федір Піроцький. Винахід побачив світ у 1880 році, у місті Сестрорєцьк, що біля Санкт-Петербурга. Винахідник на очах у публіки підвів електричний струм до рейок, через які електрика передавалась до мотора трамвая. Двоярусний вагон на 40 пасажирських місць зрушив із місця та розігнався до швидкості 12 км/год.
Мюнхенський трамвай значно постраждав під час революційних подій 1919 року. Пошкодження отримали лінії електропередач і самі транспортні засоби. У період нацизму передбачалася масштабна реконструкція трамваїв, оскільки вони суперечили експансійним планам Гітлера. Він хотів широких вулиць, монументальних будівель і автостоянок замість рейок. У цьому контексті трамвай мав бути повністю замінений метро. У 1934 році було прийнято рішення про впровадження автобусного транспорту в межах міста. Однак, зрештою, мюнхенська трамвайна мережа була збережена та розділена на головні й робочі лінії.
Початок Другої світової війни вплинув на курсування трамваїв через масовий призов водіїв на військову службу. У жовтні 1939 року на посаду кондукторів почали приймати жінок. Після закінчення війни в Мюнхені функціонувало тільки 20 трамвайних ліній. Із 444 трамваїв були справними лише 168.
Олімпійські ігри 1972 року ознаменували модернізацію міської системи громадського транспорту. У 1971 році був відкритий метрополітен U-Bahn – система швидкого транспорту міста. Через рік з’явилася мережа міської швидкої залізниці S-Bahn, яка проходила через нові тунелі під центром міста. Ці системи становили потенційну загрозу для трамвая, проте історичний транспорт зумів вижити.
На початку 1990-х років трамвай вважався застарілим транспортом, а отримувати запчастини ставало все важче. Основні перевірки іноді тривали місяцями, тому що деталі доводилося переробляти вручну. У 1991 році міська рада розробила плани оновлення та модернізації трамваїв. У наступні роки в місті з’явилися низькопідлогові трамваї, які відповідають європейським вимогам безпеки та комфорту.
5 типів трамваїв
Мюнхенська трамвайна система використовує 5 типів трамваїв:
- клас М. 7 грудня 1998 року стало останнім днем регулярного руху трамваїв цього класу;
- клас P. У 2001–2003 роках низку транспортних засобів цього класу Мюнхен продав Румунії для використання в трамвайній системі Тімішоара та Бухареста. Інші трамваї були або зняті з експлуатації, або передані приватним особам. У середині 2014 року 6 трамваїв P3.16 і 5 його причепів знову почали використовуватися регулярно;
- клас R. У 1994–1997 роках місто закупило 70 трисекційних низькопідлогових трамваїв серії R2.2. Наприкінці 1990-х були придбані додаткові низькопідлогові вагони з більшою місткістю. Трамваї R3.3 мають інший дизайн передньої частини та більше дверей;
- клас S. Це зчленовані трамваї. Загальна довжина 5-секційного низькопідлогового трамвая сягає майже 34 м. Вперше Мюнхен побачив такий транспорт у березні 2009 року. Трамваї класу S розраховані на 221 особу. Максимальна швидкість становить 60 км/год;
- клас T. Такий транспорт складається з двох з’єднаних між собою трамваїв і розрахований на 270 пасажирів.
Катастрофічне зіткнення літака і трамвая
17 грудня 1960 року сталася одна з найтрагічніших катастроф в історії Мюнхена. Військовий літак США Convair C-131D розбився неподалік від центру міста та впав на жваву вулицю, по якій проїжджав трамвай. Загинули всі 20 пасажирів літака, а також 32 людини, які перебували в трамваї та проходили біля нього. Ще 20 осіб отримали поранення.
Літак вилетів із мюнхенського аеропорту Flughafen München-Riem. Невдовзі після зльоту один із двох двигунів відмовив через наявність води в паливі. Вода в паливному баку дуже небезпечна, оскільки, якщо замерзне, то може перекрити подачу палива до двигуна. Літак не витримав висоти і спершу врізався у вежу церкви Святого Павла, а потім впав на жваву вулицю Martin-Greif-Straße, де зіткнувся з трамваєм.
ChristkindlTram
У період Адвенту Мюнхеном курсує святковий ChristkindlTram із дерев’яними сидіннями. Трамвай їде через центр Мюнхена, у ньому подають глінтвейн, а також пряники. У деякі дні на цьому шляху можна побачити феєричні шоу та чудові сюрпризи для дітей.
Такий 30-хвилинний тур – прекрасна нагода побачити культові місця столиці Баварії. Усі місця «засіяні» різдвяними вогнями, тож подарують вам неймовірну атмосферу. Тур серцем Мюнхена починається та завершується Зендлінгськими воротами.
