Олімпійська телевежа, що стала однією з головних архітектурних перлин Мюнхена, вражає не лише своєю висотою, а й історією. Заввишки 291 метр, вона є другою за висотою будівлею Баварії після Нюрнберзької телевежі. Башта була побудована наприкінці 1960-х років і стала символом Олімпійського парку, який є осередком для численних спортивних та культурних подій. Проте телевежа виконує не лише технічну функцію, а й слугує популярним місцем для відвідувачів. Тут є оглядовий майданчик і навіть ресторан на висоті 181 метра зі захопливою панорамою Мюнхена. Далі на munichfuture.eu.
З моменту свого відкриття в 1968 році вежу відвідало понад 44 мільйони туристів. Але з червня 2024 року вхід до телевежі було зачинено для глибокої реконструкції. Оновлення передбачає не тільки вдосконалення системи безпеки, а й заміну ліфтів, що підвищить комфорт для відвідувачів.
Як з’явилася ідея створити Олімпійську телевежу?
Ідея будівництва телевежі в Мюнхені виникла через потребу покращити якість сигналу для радіо та телебачення. У 1957 році для забезпечення телевізійного та радіомовлення був споруджений 50-метровий антенний стовп на Блютенбургштрасе. Однак з розвитком мережі зв’язку та збільшенням вимог до передачі сигналу стало зрозуміло, що необхідно побудувати нову телевежу, яка відповідатиме зростальним потребам.
Будівлю вирішили спорудити у Верхньому Візенфельді завдяки його вигідному розташуванню поблизу центру міста. 29 січня 1964 року Мюнхенська міська рада разом із Німецькою федеральною поштою ухвалила рішення про зведення нової телевежі. Водночас було вирішено, що споруда стане не тільки технічним об’єктом, але й доступною для відвідувачів завдяки оглядовій платформі.
Варто зазначити й те, що башта стала однією з перших передолімпійських споруд в Олімпійському парку, адже будівництво почалося ще до того, як у 1966 році Мюнхен обрали містом проведення Олімпійських ігор.
Історія будівництва споруди
Оскільки Німецька федеральна пошта та місто Мюнхен не змогли дійти згоди щодо єдиного архітектурного рішення, було ухвалено створити два окремі корпуси телевежі. Нижній призначався для розміщення телекомунікаційного обладнання, тоді як у верхньому розмістили оглядовий майданчик та обертовий ресторан на 230 місць.
Роботи з облаштування фундаменту стартували 1 червня 1965 року, а 10 серпня відбулася урочиста закладка першого каменя. У заході взяли участь федеральний міністр пошти Ріхард Штюклен, міський голова Мюнхена Ганс-Йохен Фогель та його заступник Георг Браухле. Усередині закладного каменя була замурована капсула часу з монетами, газетами та пам’ятним документом, який завершувався такими словами:
«Нехай ця видатна технічна споруда – найвищий у Німеччині та Центральній Європі сталебетонний турм, новий акцент у силуеті міста – буде захищена від руйнівної сили природи чи людини в епоху, коли людство прагне осягнути космос і досліджувати нові світи».
Після завершення фундаментних робіт будівництво просувалося надзвичайно швидкими темпами – висота стовбової частини телевежі збільшувалася на два метри щодня. Уже в грудні 1965 року конструкція досягла позначки 151 метр, що дозволило розпочати встановлення тримальних конструкцій нижнього корпусу. Загалом будівельні роботи тривали 533 дні й були завершені без жодного нещасного випадку. За реалізацію проєкту відповідала будівельна компанія Alfred Kunz GmbH & Co, заснована ще у 1882 році, яка свого часу брала участь у спорудженні тунелю залізниці Zugspitzbahn.
Олімпійська телевежа як символ технічного прогресу
Після того, як 26 квітня 1966 року Міжнародний олімпійський комітет обрав Мюнхен місцем проведення літніх Олімпійських ігор 1972 року, вже збудована телевежа була включена в концепцію «Олімпійських ігор на зелених просторах». Башта мала стати символом технічного оптимізму та свободи преси, що підкреслювало ідеали демократії, на яких базувалися Олімпійські ігри. Завдяки введенню в експлуатацію телевежа замінила основну передавальну станцію Федеральної пошти Німеччини. Чимало її радіочастотних передавачів було переміщено на Олімпійську вежу для забезпечення телевізійного та телефонного зв’язку з Франкфуртом, Нюрнбергом, Зальцбургом і навіть з Італією.
22 лютого 1968 року Олімпійську телевежу було урочисто відкрито. Саме тоді обертовий ресторан розпочав свою роботу.
Загальна вартість будівництва склала 22 мільйони німецьких марок, частина яких була профінансована Федеральною поштою Німеччини. Вона отримала право постійного використання та стала відповідальною за утримання й експлуатацію споруди. На момент завершення будівництва це була найвища телевежа в Німеччині та ФРН. А після башти Останкіно в Москві та будівлі в Берліні, що була споруджена наступного року, вона стала третьою за висотою сталебетонною вежею у світі.
Олімпійська телевежа як центр трансляцій і ресторанного бізнесу
Башта в основному використовувалась для забезпечення телевізійного покриття великого регіону Мюнхена через другий та третій телеканали. Передавачі для цього були введені в експлуатацію Федеральною поштою у квітні та травні 1968 року. У такий спосіб, Мюнхенська телевежа здобула особливе значення, ставши важливим вузлом у телевізійній мережі. Спеціальним восьмиметровим кабелем вежа була з’єднана з телевізійною студією Фрайманн Баварського радіо. У січні 1970 року вона повністю виконувала функції головного вузла для радіохвильового зв’язку на південному заході Німеччини. А під час Олімпійських ігор 1972 року всі спортивні події транслювались по всьому світу саме через цю телевежу.
На початку 1969 року на першому поверсі в підземній частині будівлі було відкрито ресторан «Вінервалд». З цього закладу виднівся надзвичайний краєвид на Олімпійське озеро. У ньому могли одночасно розміститися до 240 гостей, на прилеглій терасі – ще 300. Також до мережі «Вінервалд» належали кафе в оглядовому кошику та ресторан на висоті 181 метра, яким керував ресторатор Фрідріх Яхн. До речі, ідею Яхна встановити логотип «Вінервалд» на телевежі не вдалося втілити через відсутність офіційного схвалення.
Важливі дати в історії будівлі
- 5 квітня 2005 року на верхівці телевежі була замінена антена, що дозволило забезпечити великий район Мюнхена сигналом DVB-T. У результаті цього башта збільшилася на 1,75 метра. Нова антена мала висоту 19,2 метра й важила 6,2 тонни, тож для її транспортування використовувався вертоліт Kamov Ka-32-T, який доставив антену на саму вершину в кілька етапів. У тому ж році було замінено антенною конструкцією телекомунікаційну вежу Нюрнберга.
- У 2006 році ресторан на вершині телевежі був переданий в управління компанії Arena One GmbH, після чого його відновили, а в серпні 2007 року відкрили під новою назвою Restaurant 181. З цікавого: період з 2009 по 2014 роки в закладі працював шеф-кухар Отто Коха. Завдяки йому було отримано зірку Мішлен.
- У 1999 році телевежа була закрита на три місяці для масштабних ремонтних робіт. Зокрема, були оновлені обертовий ресторан, ліфти, встановлені нові спринклерні системи та відремонтована сітка відкритої платформи.
- З 2004 по 2021 рік телевежа Olympiaturm слугувала домівкою для Музею рок-музики Мюнхена та фотостудії.
- Як уже зазначалося, з червня 2024 року телевежу закрили для відвідувачів на два роки для проведення загальної реконструкції. Вартість робіт складе 50 мільйонів євро і включатиме модернізацію інженерних систем, встановлення нових протипожежних комплексів, а також оновлення ресторану та ліфтів. Для періоду ремонту буде зведено тимчасову оглядову вежу висотою 70 метрів біля льодової арени.
Джерела:
