Мюнхен, столиця Баварії, відомий своєю багатою історією, яка сягає корінням у VIII століття, коли монахи з Тегернзейського монастиря оселилися на Петровому пагорбі (нім. Petersbergl). Назва міста походить від давньоверхньонімецького «Munichen» — «у ченців», що відображає його релігійне походження. Сьогодні Мюнхен асоціюється з величними палацами та сучасною культурою, але під його брукованими вулицями та сучасними будівлями ховаються археологічні скарби, які відкривають нові сторінки в історії регіону. Однією з таких знахідок стала археологічна сенсація, виявлена під час будівельних робіт у центрі міста, яка пролила світло на ранньосередньовічну історію Баварії. Далі на munichfuture.eu.
Контекст знахідки
У 2023 році під час реконструкції одного з кварталів у районі Марієнплац, центральної площі Мюнхена, робітники натрапили на залишки стародавньої споруди. Будівельні роботи, пов’язані з модернізацією інфраструктури, передбачали глибокі земляні роботи, що й дозволило виявити археологічні артефакти. Згідно з місцевими законами, усі будівельні проєкти в історичній частині міста супроводжуються археологічним наглядом, адже Мюнхен розташований на території, багатій на історичні нашарування. Археологи з Баварського державного управління з охорони пам’яток (Bayerisches Landesamt für Denkmalpflege) негайно розпочали дослідження, які виявилися надзвичайно плідними.
Знахідка включала залишки кам’яної споруди, ймовірно, частини ранньосередньовічного монастирського комплексу, датованого VIII–IX століттями, а також численні артефакти: керамічний посуд, металеві інструменти, прикраси та навіть фрагменти поховань. Ця знахідка стала важливим відкриттям, оскільки вона підтверджує ранню релігійну та соціальну значущість Мюнхена ще до його офіційного згадування в документах 1158 року як Villa Munichen.
Опис знахідки
Основною частиною археологічного комплексу виявилися залишки кам’яної споруди, яка, за припущеннями археологів, могла бути частиною монастиря або каплиці, пов’язаної з першими монахами, що оселилися в регіоні. Споруда складалася з фундаменту, виготовленого з місцевого вапняку, та залишків стін, які частково збереглися на глибині близько двох метрів. Архітектурний стиль вказує на каролінзький період, що відповідає епосі правління Карла Великого, коли Баварія була інтегрована до Франкської імперії.
Там знайшли фрагменти глиняного посуду, прикрашеного геометричними візерунками, які характерні для ранньосередньовічної Баварії. Аналіз глини показав, що частина посуду була виготовлена місцево, тоді як інші зразки, ймовірно, імпортувалися з інших регіонів Франкської імперії, що свідчить про торговельні зв’язки.
Археологи також виявили кілька залізних інструментів, зокрема ножі, серпи та наконечники стріл. Особливо цінною знахідкою став бронзовий хрест з вигравіюваними орнаментами, який, можливо, використовувався в релігійних обрядах.
У прилеглій до споруди ділянці знайдено кілька поховань, які, за попередніми оцінками, належать до IX століття. Скелети супроводжувалися скромними поховальними дарами, такими як намиста з бурштину та скла, що вказує на відносно високий соціальний статус похованих.
Серед знахідок були срібні монети каролінзької епохи, а також фібули (застібки для одягу), прикрашені рослинними орнаментами. Ці предмети свідчать про зв’язки Мюнхена з ширшою європейською культурою того часу.
Історичне значення
Відкриття у Мюнхені має величезне значення для розуміння ранньої історії Баварії. По-перше, воно підтверджує гіпотезу, що регіон був важливим релігійним центром ще до офіційного заснування міста. Монастир, залишки якого знайдено, міг бути одним з перших християнських осередків у Баварії, що відігравав ключову роль у християнізації місцевих племен. Це узгоджується з історичними даними про діяльність монахів з Тегернзейського монастиря, які активно поширювали християнство в регіоні.
По-друге, знахідка розкриває деталі побуту та культури ранньосередньовічного населення. Керамічний посуд і прикраси вказують на розвинену матеріальну культуру, а імпортовані артефакти свідчать про активну торгівлю з іншими частинами Франкської імперії, зокрема з сучасними територіями Франції та Італії. Монети, знайдені на місці, є важливим джерелом для вивчення економічної історії регіону, адже вони підтверджують циркуляцію срібних денаріїв, які були основною валютою каролінзької епохи.
По-третє, поховання дають змогу дослідити соціальну структуру тогочасного суспільства. Наявність коштовних поховальних дарів, таких як бурштинові намиста, вказує на існування еліти, яка мала доступ до рідкісних матеріалів. Водночас скромність поховань може свідчити про те, що Мюнхен у той час був невеликим, але важливим релігійним і торговельним центром.
Археологічний і суспільний контекст
Знахідка в Мюнхені викликала значний інтерес як серед науковців, так і серед місцевих жителів. Баварське державне управління з охорони пам’яток оголосило про плани створення тимчасової виставки у Мюнхенській резиденції, де будуть представлені знайдені артефакти. Крім того, розглядається можливість створення археологічного парку на місці розкопок, що дозволить зберегти знахідку для майбутніх поколінь і зробити її доступною для туристів.
Ця знахідка також підкреслює важливість археологічного нагляду під час будівельних робіт в історичних містах. Як і в інших європейських містах, як от Рим чи Афіни, Мюнхен постійно відкриває нові сторінки своєї історії завдяки подібним відкриттям. Наприклад, схожі знахідки в інших частинах Німеччини, такі як «Небесний диск з Небри» чи «Венера з Голефельсу», показують, що археологія здатна радикально змінювати наше уявлення про минуле.
Незважаючи на значущість знахідки, археологи зіткнулися з низкою викликів. По-перше, місце розкопок розташоване у центрі міста, де будівельні роботи не можуть бути повністю зупинені. Це вимагає швидкого і ретельного документування знахідок, щоб уникнути їх пошкодження. По-друге, збереження артефактів, особливо кераміки та металевих виробів, потребує спеціальних умов, щоб запобігти їх деградації.
У перспективі археологи планують провести додаткові дослідження, зокрема радіовуглецевий аналіз і геофізичні обстеження прилеглих ділянок. Це може допомогти виявити інші частини монастирського комплексу або додаткові поховання. Крім того, співпраця з європейськими університетами дозволить провести порівняльний аналіз артефактів з подібними знахідками в інших частинах Франкської імперії.
Важливість події
Археологічна знахідка в Мюнхені стала важливим внеском у вивчення ранньосередньовічної історії Баварії. Вона не лише підтверджує релігійне значення регіону у VIII–IX століттях, а й розкриває деталі побуту, торгівлі та соціальної структури тогочасного суспільства. Завдяки ретельній роботі археологів і сучасним методам дослідження ця знахідка має потенціал переписати окремі сторінки історії Мюнхена, показавши, що місто було важливим осередком ще до його офіційного заснування.
Для жителів Мюнхена та туристів ця знахідка стала ще одним приводом пишатися багатою історією міста. Вона нагадує, що під сучасними вулицями ховаються тисячолітні скарби, які чекають на своє відкриття. У майбутньому подібні археологічні проєкти можуть не лише збагатити наше розуміння минулого, а й сприяти розвитку культурного туризму у Баварії, роблячи Мюнхен ще привабливішим для поціновувачів історії.
Використані джерела: muenchen.travel, landesmuseum-vorgeschichte.de, hallo-muenchen.