Вівторок, 23 Квітня, 2024

Палац Німфенбург у Мюнхені – справжня туристична мекка столиці Баварії

У західній частині Мюнхена красується «замок Німфи» – бароковий палац Німфенбург. Разом із прилеглими територіями він формує масштабний палацо-парковий комплекс. Німфенбург – один із найбільших королівських німецьких палаців та одним із найважливіших у Європі. Це яскрава сторінка історії Баварії та рідкісний приклад ідеальної гармонії архітектури та ландшафту. Докладніше про мюнхенський магніт для туристів далі на munichfuture.

Літня резиденція баварських правителів

Спорудження палацу як літньої резиденції правителів Баварії – династії Віттельсбахів – замовив курфюрст Фердинанд Марія для своєї дружини Генрієтти Аделаїди Савойської. Нагода – народження довгоочікуваного спадкоємця престолу Максиміліана Емануеля. Для цієї мети обрали відкриту сільську місцевість, яка знаходилася далеко від тогочасного Мюнхена. Будівництво тривало в 1664–1675 роках.

Спершу резиденція мала вигляд могутнього кубічного барокового павільйону з придворною церквою, кількома господарськими будівлями та невеликим садом. Сучасних розмірів палац набув під час правління Максиміліана Емануеля (1680–1726). Він запросив відомих архітекторів того часу – Енріко Зукаллі і Джованні Антоніо Віскарді. Завдяки старанням архітекторів і художників мюнхенський двірець став одним із провідних центрів мистецтва Європи.

Приблизно в 1715 році придворний архітектор Жозеф Еффнер разом із французьким ландшафтним архітектором Домініком Жираром розробили загальний план Німфенбурга, відповідно до якого було здійснено подальше розширення. Зокрема, перепланували центральний павільйон як центр ансамблю; королівські апартаменти омеблювали та оздобили; прибудови, розташовані перед головним палацом, облаштували як резиденції для судових чиновників тощо.

У 1792 році курфюрст Чарльз Теодор відкрив палацову територію для публіки. Коли на початку ХІХ століття Баварія стала королівством, Німфенбург відновив свою важливу функцію. Першим королем Баварії став герцог Максиміліан I Йозеф (правив у 1806–1825-х), він наказав перепланувати деякі кімнати та обставити їх благородними неокласичними меблями. Управитель королівських садів Фрідріх Людвіг Скелль видозмінив геометричні французькі сади відповідно до англійського стилю.

Король Максиміліан I Йозеф помер у 1825 році. У наступні роки палац залишався улюбленою резиденцією баварської королівської родини. 25 серпня 1845 року тут народився король Баварії Людвіг II.

Архітектурний шедевр

Німфенбург поєднує в собі елементи ідеального палацу в стилі бароко з більш невимушеним стилем рококо та щедрою кількістю неокласицистичних деталей у рідкісній пишноті. У доступі відвідувачів – інтер’єр палацу, зокрема королівські апартаменти, центральний та внутрішній південний павільйони, північна й південна галереї і сади.

Центром палацу є Steinerner Saal («Кам’яна зала») із циклом фресок Йоганна Циммермана та його сина Франца, обрамлених пишною ліпниною в стилі рококо. Варто звернути увагу на лаковану шафу з чорно-червоними китайськими панелями. Люстри залу більші за деякі автомобілі радянської доби. Це одне з тих приміщень, де у вас можуть виникнути судоми в шиї, тому що ви захочете постійно дивитися на красу вгорі. 

Під час екскурсії палацом є можливість поглянути на всесвітньо відому Schönheitengalerie («Галерею красунь») короля Людвіга I, яка колись була житловим приміщенням королеви Кароліни – дружини короля Максиміліана I Йозефа. Людвіг І доручив художнику Йозефу Штілеру написати 36 портретів найкрасивіших мюнхенських жінок з усіх верств суспільства, починаючи з вподобаної ним доньки шевця Хелен Седльмайр і завершуючи його коханкою – танцівницею Лолою Монтез.

Вартує уваги і спальня королеви Кароліни, що вирізняється оригінальним декором, меблями з червоного дерева 1815 року, однак справжня її особливість у тому, що саме тут 25 серпня 1845 року народився король Людвіг II.

Кілька кімнат у північному крилі замкового комплексу можна орендувати як для масових, так і приватних заходів. Чимало залів використовуються для концертів, театральних вистав і гала-вечер. У бенкетному залі в деякі дні проходять класичні концерти, які користуються великою популярністю як серед жителів, так і гостей міста.

Музеї палацу

У північній частині Німфенбурга розташований музей Porzellanmuseum München, у якому зберігаються вироби Німфенбурзької порцелянової мануфактури. Деякі експонати датуються ще 1747 роком. Це остання мануфактура такого роду у світі, яка виготовляє свою продукцію лише вручну за технікою, що передавалася та зберігалася з покоління в покоління.

Саму фабрику відкрили в 1747 році для виробництва білого золота. Цей матеріал був дуже престижним на той час і служив переважно для представницьких цілей. Спочатку підприємство розташовувалося на околиці Мюнхена, а після остаточного освоєння виробничого процесу переїхало до Німфенбурга. Звідси порцеляна з баварським гербом експортувалася на комерційний експорт. Великим покровителем робіт був Людвіг I, який давав численні замовлення німфенбурзьким майстрам порцеляни. Його улюбленими роботами були сервізи з копіями відомих картин і баварськими пейзажами.

У колишніх королівських конюшнях у південному крилі палацу розмістився музей карет Marstallmuseum, що містить одну з найбільших колекцій карет у Європі. Ви можете знайти тут французьку коронаційну карету в стилі рококо, яку використовував імператор Карл VII у 1742 році, а також карети та сани короля Людвіга II.

У північному крилі знаходиться природничий музей Museum Mensch und Natur. Поблизу палацу можете також побачити музей Erwin von Kreibig-Museum, який зберігає постійну експозицію робіт Ервіна фон Крайбіга – місцевого скульптора.

Зелена оаза

За палацом розкинувся широкий сад і величезний бароковий парк. Якщо палацовий сад у симетричному французькому стилі з водними елементами та величезними фонтанами, то парк позаду нього типово англійський за дизайном і вміщує багато невеликих струмків, каналів і мостів, які ви обов’язково повинні дослідити.

Насправді колись парк також був строго симетричним. Лише між 1804 і 1823 роками Фрідріх Людвіг фон Шкель отримав замовлення на його перепланування. Із симетричних осей Шкель створив натуралістичні озера, вигнуті стежки, різноманітні ліси. Поєднання класичного французького саду та парку в стилі бароко захоплюючим чином об’єднує два оригінальні дизайни.

У парку мешкають дикі тварини, як-от олені, бобри, кролики, гадюки, зимородки, жаби, лебеді, лисиці, сичі та гуси. Важлива його частина – каскадні водоспади та гейзери. Течію води забезпечують чавунні насоси, які найдовше безперервно працюють у Європі. По обидва боки водного каналу розташувалися два озера. Відвідувачі можуть насолодитися їхньою спокійною атмосферою влітку, покатавшись на гондолі.

На території парку ви також знайдете вишуканий мисливський будиночок Amalienburg. 

Курфюрст Карл Альбрехт побудував його для розваг і полювання своїй дружині Марії Амалії. Це одна з найцінніших споруд у стилі рококо в Європі. Кожен номер індивідуально оформлений і вишукано декорований.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.